Розглянуто особливості технології та устаткування для декольматації привибійної зони пластів за допомогою імплозійно-депресійного впливу. Наведено приклад застосування розробленої технології та оцінено її ефективність.

Запропоновано та обгрунтовано використання як тампонажного матеріалу карналітового шламу. Наведено результати досліджень із вивчення складу карналітового шламу за допомогою рентгенографічного аналізу на дифрактомірі УРС-50ИМ та трилонометричного методу. Встановлено гранулометричний склад шламу. Експериментально вивчено залежності густини, розтічності, седиментаційної стійкості та показника фільтрації тампонажного розчину на основі карналітового шламу від величини водотвердого відношення.

Наведено основні причини зниження проникності пластів. Обгрунтовано ряд напрямків розвитку методів відновлення і збільшення продуктивності свердловин. Викладено особливості деяких технологій гідроімпульсної і термохімічної дії на привибійну зону свердловин. Розраховано підвищення температури в реакційному середовищі та гірській породі в результаті проведення екзотермічних реакцій між запропонованими реагентами залежно від змін їх концентрацій. Показано доцільність комплексного застосування цих технологій за умов багатопластових неоднорідних об'єктів експлуатації і наявності в розрізі обводнених пластів.

Викладено особливості технології підвищення продуктивності свердловин створенням на пласт високих миттєвих депресій і репресій тиску з використанням деяких типів пристроїв. Обгрунтовано низку вимог, яким повинні задовольняти свердловини і продуктивні пласти під час їх вибору для даного виду впливу.

Надано основні фізико-хімічні характеристики карналітового шламу. На підставі експериментальних досліджень залежностей термінів тужавіння цементного каменю, межі міцності на стиск і вигин від водотвердого відношення та температури, а також зміні цих показників під час знаходження одержаного цементу в технічній воді, показано, що карналітовий шлам можна використовувати як тампонажний матеріал в низці операцій з цементування у свердловинах. Наведено приклад успішного застосування нової технології встановлення тимчасових ізоляційних мостів у свердловині.

Розроблено технологію відновлення проникності привибійної зони нафтогазовидобувних свердловин за допомогою теплового впливу. Запропоновано використовувати для розплавлення органічного кольматанту екзотермічні реакції між новими реагентами. Наведено результати термохімічних розрахунків теплових ефектів реакцій і підвищення температури реакційного середовища та продуктивного пласта.

Надано стислу характеристику устаткування та технології гідроімпульсної дії на привибійну зону пласта та область їх застосування. Наведено результати металографічних та рентгеноскопічних досліджень структури мембран пристроїв імплозійної дії. Надано рекомендації з вибору мембран для проведення робіт у свердловинах.

Обгрунтовано доцільність застосування в свердловинах гідроімпульсних методів впливу на привибійну зону пластів. Описано пристрій та технологію збільшення продуктивності пластів шляхом створення в свердловинах високих миттєвих депресій імплозійного типу. Наведено результати випробовування розробленої технології в свердловинах Бугруватівського родовища НГВУ "Охтирканафтогаз".

Проаналізовано основні причини зниження продуктивності свердловин і обгрунтовано доцільність очищення у разі вибійної зони пласта шляхом створення циклів високих депресій та репресій тиску. Описано новий пристрій для створення гідроімпульсної дії на пласт і технологію проведення робіт в свердловинах.

Надано стислий огляд способів гідроімпульсного впливу на продуктивні пласти. Розроблено конструкцію пристрою для створення багаторазових циклів високих депресій та репресій тиску. Описано технологію збільшення проникності привибійної зони пластів створенням знакозмінних імпульсів тиску на вибої з використанням нового пристрою. Наведено приклад її успішного застосування у свердловині.

Розроблено нову математичну модель процесу кольматації привибійної зони під час первинного розкриття пластів з урахуванням експериментальних залежностей зміни розмірів та фільтраційних характеристик її ділянок у часі. Здійснено математичне моделювання гідродинамічних процесів, що відбуваються у привибійній зоні пласта та свердловині під час депресійно-репресійної дії. Вперше теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено доцільність застосування у термохімічних та термокислотних технологіях реакції магнію з азотною кислотою, зокрема з використанням синтезованих кислотних розчинів. Показано можливості застосування у термохімічних технологіях реакії між аміаком та гіпохлоритом натрію та наступної взаємодії одержаного продукту (гідразину) з перекиснем водню, а також реакцій хлориду, нітриту або сульфату гідразину або гідроксиламіну з нітритами натрію або калію. Розроблено нові принципи організації керованих неоднорідних дисперсних систем для інтенсифікації дебітів свердловин. Удосконалено математичну модель неусталеного процесу витіснення рідини у свердловині стисненим газом, а також з одночасною або періодичною подачею води або пінної системи з урахуванням особливостей дії пласта.

Рівень споживання природного газу постійно зростає. В цьому випадку традиційні технології його транспортування часто виявляються неефективними. Це стосується проблеми розширення джерел постачання природного газу. Крім того, існуючі технології не сприяють розробці невеликих родовищ. На даний час природний газ морем транспортується у зрідженому вигляді за LNG технологією. Існує також ряд альтернативних технологій. Серед них на увагу заслуговують технології CNG - стиснений газ і NGH - газ у газогідратній формі. Надано порівняльний аналіз LNG-, СNG- і NGH-технологій морського транспортування природного газу. Обгрунтовано перспективи впровадження технології транспортування газу в газогідратній формі. Показано переваги NGH-технології та виділено невирішені проблеми. Проаналізовано фактори, що впливають на рівень капітальних витрат даних технологій. Згідно з відомою на сьогодні NGH-технологією передбачено з утвореної газогідратної маси формувати гранули. Однак, під час зберігання і транспортування гранули неодмінно будуть змерзатися, що значно ускладнить їх розвантаження. Крім того, через нещільну укладку гранульований газогідрат є менш стабільним. Запропоновано формувати газогідрат у вигляді монолітних блоків, покритих льодяною кіркою. Вибір форми блоків і послідовність їх виготовлення спрямовані на оптимізацію процесів NGH-технології. Запропоновано блоки виготовляти у формі шестикутних призм, що забезпечить максимально щільну укладку вантажу. Така технологія дозволяє з мінімальними енерговитратами одержати блоки значних розмірів. Транспортування газогідрату у формі монолітних блоків дозволить значно знизити вартість спеціалізованих танк

ерів. Крім того, можливе переобладнання існуючих транспортних засобів.

Проведено огляд та аналіз основних напрямків розвитку термохімічних та термокислотних методів дії на привибійну зону пластів з метою підвищення їх продуктивності. Показано, що внутрішньопластові оброблення мають суттєві переваги над внутрішньосвердловинними технологіями. Однак, у зв'язку з високою вартістю екзотермічних реагентів та технологічною складністю внутрішньопластових оброблень у разі використання дрібнозернистих матеріалів, застосування цієї технології в свердловинах вітчизняних родовищ значно скоротилося. Наведено результати досліджень нових високоенергетичних реакцій, а саме розрахунки їх екзотермічних ефектів, експериментальних досліджень швидкості корозії синтезованої соляної кислоти та особливості взаємодії азотної кислоти з карбонатами та продуктами корозії. Описано технологічні схеми термохімічних та термокислотних оброблень привибійної зони пластів.

Розроблено технологію термохімічного оброблення привибійної зони пласта в нафтовидобувних свердловинах. Запропоновано використовувати для разплавлення органічного кольматанта экзотермічні реакції між новими реагентами. Наведено результати термохімічних розрахунків теплових эфектів реакцій і підвищення температури реакційного середовища і продуктивного пласта.

Розроблено технологію термохімічного оброблення привибійної зони пласта в нафтовидобувних свердловинах. Запропоновано використовувати для разплавлення органічного кольматанта экзотермічні реакції між новими реагентами. Наведено результати термохімічних розрахунків теплових эфектів реакцій і підвищення температури реакційного середовища і продуктивного пласта.